Летять роки, та в пам’яті поколінь живуть спогади про подвиг людей, які пройшли горнило Великої Вітчизняної війни, відбудовували шахти та заводи, організовували колгоспне виробництво, робили перші кроки на освітянській ниві.

 На жаль, з кожним роком стає все менше тих, хто може розповісти, що насправді відбувалося в ті страшні 40-50-ті роки минулого століття. У нашому селі вже не залишилось жодного ветерана Другої світової війни.

Та залишились діти війни, яких я б поділив на три групи за віком. До першої увійшли б діти 1928-35 рр. народження, яких теж мало, але вони пам’ятають життя за часів Чехословацької Республіки та фашистської Угорщини. Серед них були і здібні юнаки, які закінчили Волівську горожанку і поступили в Мукачівську гімназію або торговельну академію. Серед перших студентів були В. Ф. Фулей, М. В. Зубанич, М. І. Сюсько, В. І. Сюсько, М. М. Бряник, В. М. Жентичка, А. Ф. Гавей, М. М. Тереля, Ю.Ф. Тереля, І. Ф. Пойда, М. Ф. Пойда, Ю. М. Ляхович, Ф. М. Хміль.

До другої групи зачислив би дітей 1936-40 рр. народження. Ці юнаки та дівчата нашого села пішли до першого класу (1945 р.) уже Голятинської семирічної школи. Це сталося завдяки докорінній перебудові народної освіти. Радості батьків і дітей не було меж. Адже до цього голятинці здобували освіту в Новоселицькій семирічній школі. Тому до першого класу набирали дітей 1936-38 рр. народження. У 1952 році Голятинська семирічка здійснила свій перший випуск. Умови для навчання були жахливі: пристосовані приміщення, відсутність електричного світла, паливних дров, крейди, чорнила, ручок, зошитів, не вистачало і педагогічних кадрів.

Незважаючи на скрутні часи, 18 юнаків і 3 дівчини успішно закінчили сьомий клас. Вісім юнаків продовжили навчання в Міжгірській, а один у Пилипецькій середніх школах. Закінчивши середню школу, 6 наших односельчан: Микола Блецкан, Михайло Волощук, Василь Зимомря, Михайло Сюсько (Іванович), Михайло Сюсько (Васильович), Василь Хміль здобули вищу освіту, а ще стільки — Микола Бунча, Іван Жентичка, Юрій Козак, Василь Козак, Василь Коцур, Михайло Русин — середню спеціальну освіту. Це був прорив голятинців на освітній ниві, що справедливо підтверджував: наше село заслуговувало мати свою середню школу.

І вже п’ятий випуск 1956 року скористався правом здобувати середню освіту в рідному населеному пункту. Це був третій етап розвитку народної освіти у Голятині. До першого добровільного набору у 8 клас було залучено 28 юнаків і дівчат 1940-43 рр. народження, серед яких був і автор цієї статті. Десятий клас першого випуску закінчили 24 учні, 17 здобули вищу і середню спеціальну освіту. До нашої школи залучали дітей із 12 навколишніх сіл. З 1960-61 рр. семирічка стає восьмирічкою, а десятирічка — одинацятирічкою.

У поточному році Голятинська середня школа здійснює вже 53 випуск і відзначає своє 60-річчя. Приємно, що серед наших випускників є багато відомих вчених, обдарованих працівників освіти, талановитих медиків, здібних економістів та фінансистів, справжніх фахівців інших сфер діяльності, якими пишаються односельчани. Але все-таки особливо варто відзначити, що перші випускники семирічки Микола Блецкан та Михайло Сюсько стали першими професорами та академіками, на яких рівняються всі, хто штурмує висоти освіти і науки.

Дані про директорів Голятинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Директорами семирічної школи працювали : Попович Тихон, Шотник Ф.Ф., Мальованець Ілля Іванович.

У 1956 році семирічна школа стає середньою

Директори шкіл

   Котляров А.І. – 1956-1962

     Петах А.М. -  04.01. 1962 по 1967

     Шендра С.А. -  01.09.1967 – 1970

    Пойда М.Ф.  - 01.09.1970 -1973

    Басараб Є.В. – 01.09.1973 – 1979

    Хміль В.М. – з жовтня 1979 – 1984

    Шкелебей М.В. - 01.09.1984 – 1985

    Фурдь В.В. – 01.09.1985 – 1988

    Гельбич Ф.П. - 01.09.1988 – 1995

    Залезинський М.І. – 01.09.1995 – 1999

    Попович Г.І.  – 1999-2002

    Попович І.М. 01.09.2002 -11.02.2021

   Дерич М.М 12.02.2021р.